Опис досвіду

Організація самостійної роботи учнів під час вивчення інформатики

Скажи мені – я забуду.

Покажи мені – я зможу запам’ятати.

Дозволь мені зробити самому це

І це стане моїм назавжди.

П.П. Блонський

Інформатика – на даний час одна з фундаментальних галузей наукового знання, що формує системно-інформаційний підхід до аналізу навколишнього світу, вивчає інформацію та інформаційні процеси. Вона стрімко розвивається і постійно розширює область практичної діяльності людини та пов’язана з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Можливості застосування ІКТ досить широкі й вони можуть успішно застосовуватися в процесі вивчення інформатики. Проте основною перевагою навчання із застосуванням ІКТ є забезпечення можливості творчого розвитку, вибору альтернатив навчання й самостійності в оволодінні знаннями й навичками. Використання засобів ІКТ у навчальному процесі дозволяє організовувати самостійне засвоєння навчального матеріалу.

Потреба сучасної школи – якнайшвидша модернізації освіти для ефективного розвитку самостійної особистості, готової до виконання соціальних ролей у суспільстві.

Питання удосконалення організаційних форм і методів самостійної роботи знайшли своє відображення в роботах Я.А. Коменського, Й. Песталоцці,               К. Ушинського, О. Ващенка, В.О. Онищука, О.Я. Савченко. Практичною стороною організації самостійної роботи учнів у навчальному процесі займалися відомі педагоги Б. П. Єсипов, П. І. Підкасистий, І. І. Левіна, Н. В. Промоторова,   В.А. Тюнін, О. Г. Мороз.

Ними доведено, що самостійна робота школяра відіграє велику роль у формуванні і розвитку навчальних умінь, вихованні пізнавального інтересу, вміння роботи в команді; у ній виявляється індивідуальність кожного учня, вона активно сприяє засвоєнню глибоких і міцних знань.

У педагогічній літературі зустрічаються найрізноманітніші визначення самостійної роботи. На мою думку, повне й оптимальне визначення поняття "самостійна робота" пропонує Б. П. Єсипов. "Самостійна робота учнів, яка входить у навчальний процес, – це така робота, яка виконується без безпосередньої участі вчителя, за його завданням у спеціально виділений для цього час; при цьому учнів свідомо прагнуть досягти поставленої в завданні мети, використовуючи свої зусилля і висловлюючи в тій чи іншій формі результати розумових і фізичних (або тих чи інших разом) дій".

Актуальність проблеми: швидкий розвиток науково-технічного прогресу диктує необхідність озброїти учня знаннями і уміннями, які допоможуть йому йти в ногу з часом; досягнення потрібного рівня освіченості та розвитку особистості неможливе без систематичної самостійної праці, готовність до якої закладається у шкільному віці, тому науково-методичним питанням, над яким я працюю є «Організація самостійної роботи під час вивчення інформатики». Суть його полягає у тому, щоб:

•  виявити творчий потенціал і здібності кожного учня.

•  підвищити інтерес, захопити учнів предметом, прищепити любов до інформатики через спільну діяльність.

•  стимулювати пошуково-пізнавальну активність.

•  розвивати інтелектуальні здібності учнів.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації  навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В. Сухомлинського, який писав: «Немає абстрактного учня. Мистецтво і самомайстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкрити сили і можливості кожної дитини, дати їй радість успіху у розумовій праці…».

Тому я вважаю, що основне завдання вчителя сучасної школи – збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини, допомогти розкрити свої творчі здібності, розвинути всі позитивні якості, закладені в ній природою, і тим самим допомогти їй знайти своє місце в суспільстві. Розв’язання цього завдання можливе лише за умови, коли  навчально-виховний процес буде будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростанні їх самостійності і творчої активності. Позитивним аспектом у розв’язанні даного питання є запровадження нових освітніх технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини, застосування методів, що активізують творчу діяльність учнів у навчанні.

Провідна ідея досвіду полягає в організації самостійної роботи як одного з найефективніших способів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці, що сприяє розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок сучасних учнів, передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу.

Реалізація досвіду.

Працюючи над даною проблемою, я переконався, що розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Завдання педагога – управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного.

Під самостійною навчальною роботою розуміють будь-яку, організовану вчителем, активну діяльність учнів, спрямовану на виконання визначеної дидактичної мети в спеціально відведений для цього час: пошук знань, їх осмислення, закріплення, формування та розвиток умінь і навичок, узагальнення та систематизацію знань. Дидактично самостійна робота є навчальним завданням, яке повинен виконати учень і, водночас, формою вияву відповідної діяльності: пам'яті, мислення, творчого відображення, поглиблення та розширення сфери дії раніше отриманих знань.

Самостійна робота формує в учнів на кожному етапі їх руху від незнання до знань, необхідний обсяг та рівень знань, навичок і умінь для розв'язання відповідного класу пізнавальних завдань, поступового просування від нижчих до вищих рівнів розумової діяльності; сприяє виробленню в учнів психологічної готовності до самостійного систематичного поповнення своїх знань і вироблення умінь орієнтуватися в потоці наукової та суспільної інформації.

На уроках інформатики комп'ютер є і предметом вивчення, і засобом навчально-пізнавальної діяльності, що відповідним чином впливає на організацію навчального процесу. Специфіка уроку інформатики виявляється передусім в істотному обсязі практичних робіт з використанням комп'ютера, при якому "контактний час" роботи з комп'ютером становить майже половину уроку.

Ось тому чи не найбільшу роль у вивченні інформатики, на мою думку, відіграє самостійна робота за комп’ютером. Виконуючи практичні завдання, учні у більшості класах працюють у парах. Це стимулює їх активність. Не завжди дитина наважиться щось запитати учителя, водночас сміливо спілкуючись із однокласником, що сприяє взаємонавчанню. Також під час самостійної роботи за комп’ютером дитина самостійно визначає, що їй дається легше, на яких завданнях потрібно зосередитись, які вправи потрібно відпрацювати ще раз. Відображаючи все це у висновках до практичної роботи, учні тим самим «прогнозують» подальшу підготовку до уроків.

Крім того, практичні роботи розроблено таким чином, що для середнього рівня завдань передбачено і алгоритм їх виконання, для достатнього рівня подано тільки деякі рекомендації, а високий рівень передбачає абсолютно самостійне набуття та відпрацювання вмінь.

Для того, щоб самостійна робота учнів була ефективною, дотримуюсь певних умов:

1)  чіткої, конкретної постановки завдань перед учнями;

2)  характер завдань і запитань для самостійної роботи та їх складність на різних етапах навчання змінюю;

3) завдання для самостійної роботи підбираю доступними і посильними;

4) диференціюю завдання для самостійної роботи (або об’єдную учнів в групи за рівнем знань та умінь, або даю можливість дитині самостійно обрати завдання відповідно до його рівня, що сприяє виробленню правильної самооцінки);

5)  намагаюсь дотримуватись систематичності і послідовності застосування самостійної роботи учнів в процесі навчання;

6) дотримуюсь взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та намагаюсь урізноманітнювати їх;

7) пов’язую класну і домашню самостійну роботи.

В міру дорослішання учнів зростає рівень їх знань і пізнавальні можливості. У зв’язку з цим і види самостійної роботи поступово ускладнюються, але треба також пам’ятати, що самостійна робота – не самоціль, а один із засобів поліпшення всієї навчально-виховної роботи, підготовки учнів до життя, до практичної діяльності.

Самостійна робота з інформатики може мати чотири рівні самостійної продуктивної діяльності учнів.

Самостійна робота відтворювального характеру – виконання завдання за зразком, відтворення знань та вмінь за відомим, вивченим раніше алгоритмом. Подібні роботи сприяють накопиченню учнем опорних фактів та способів діяльності за зразком, закріпленню вмінь і навичок, створюють умови для виконання задач вищого рівня самостійності.

Наприклад, у 8 класі при вивченні теми «Пристрої введення та виведення даних» пропоную гру «Ланцюг комп’ютерних термінів». Учні по черзі називають пристрої введення та виведення даних (монітор – клавіатура – принтер – сканер – мишка …)

При вивченні теми «Типи файлів та програми» у 9 класі пропоную поставити у відповідність імена файлів та значки залежно від розширення.
Самостійна робота реконструктивного змісту, яка вимагає актуалізації знань, вміння обирати та використовувати необхідні знання для розв’язання поставленої задачі. До реконструктивних завдань належать завдання, при виконанні яких необхідно використовувати декілька відомих алгоритмів, формул, схем, об’єднувати окремі етапи практичної роботи.

Наприклад, при роботі з дисками учням пропоную завдання визначити, яку кількість інформації можна записати на гнучкий магнітний диск, жорсткий диск і CD-ROM диск. Виконавши завдання, учні приходять до висновку, що кількість інформації, яку можна помістити на різні носії, неоднакова, при цьому вони роблять висновок, що CD-ROM призначений тільки для зчитування інформації, але не для запису її.

Самостійна робота евристичного характеру, яка передбачає нестандартну ситуацію або є нетиповою задачею. В основу такої роботи покладено пошук, здогадку, формулювання та реалізацію ідеї.

Наприклад, при вивченні теми «Текстовий процесор Microsoft Word», після того, як учні опрацюють правила редагування та форматування тексту, їм можна запропонувати побудувати малюнок з автофігур, чого вони ще не зможуть зробити. Це спонукає учнів до засвоєння матеріалу щодо роботи з графікою у текстовому редакторі.

Самостійна робота дослідницького або творчого характеру, при виконанні якої проявляється найвищий рівень самостійності та пізнавальної активності учня. Через творчу роботу він занурюється в саму суть явища, що вивчається, знаходить нові ідеї для вирішення проблеми.

Так, наприклад, після вивчення теми з інформатики пропоную учням створити навчальний проект з даної теми з подальшим його захистом.

Головним завданням самостійної роботи на уроках інформатики є підвищення якості знань, формування пізнавальної активності, самостійності, позитивної мотивації, інтелектуальних умінь за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Організація самостійної роботи на уроках інформатики можлива на всіх етапах вивчення матеріалу:

·        Формування нових знань (самостійна робота організовується при роботі з електронними підручниками, мультимедійними презентаціями, навчальними програмами).

Учням пропоную самостійно розглянути навчальну презентацію, створену за допомогою програми MS PowerPoint, що містить  теоретичні відомості  та приклади, і виконати практичне завдання з даної теми.  Використання презентацій можливе при вивченні нових тем, а також при закріпленні знань. Робота  проводиться  в  невеликих групах (2 учні) – це забезпечує колективну роботу в групах і сприяє розвитку ініціативи, логічного мислення і комунікативних навичок.

·          Закріплення вивченого матеріалу (найбільш використовуваними формами організації самостійної роботи є: індивідуальна, групова, фронтальна).

Коли учні вже мають певний досвід роботи і  можуть  окремі  дії  виконувати  самостійно,  учням  пропоную  роздатковий матеріал,  який  може  містити  і  завдання  для  закріплення  матеріалу  попередніх уроків, перевірки знань, теоретичні відомості нової теми, і завдання для закріплення нової  теми,  тестові  завдання.  На  початковому  етапі  завдання  формулюю  так,  що  учням  пропоную  метод  розв'язку  і  послідовність виконання  завдання  на  ПК.  Поступово  завдання  ускладнюю  і  учням пропоную самим вибрати методи і шляхи розв'язку завдання.

Учні працюють самостійно в невеликих групах по 2 учні за одним ПК. У цей  час  контролюю  процес  навчання  і  допомагаю за потребою  окремим групам учнів. Існують додаткові завдання для сильніших учнів, що дає їм змогу підвищити свій остаточний бал за урок.

Труднощі виникають при оцінюванні учнів. Як оцінити внесок кожного учня в спільний результат, отриманий групою?

Найкращим рішенням даної ситуації є захист виконаної практичної роботи, де ставлю ряд запитань кожному учню з групи. Такий спосіб оцінювання дає змогу перевірити знання, вміння і навички кожного учня і вже виступає індивідуальною формою навчання.

·          Узагальнення і систематизації знань (виконання різних дослідницьких проектів).

·          Домашня робота – міцне закріплення вивченого на уроці матеріалу,

глибше його осмислення, дальший розвиток набутих учнями умінь і навичок самостійної роботи з текстом підручника, довідковими матеріалами, ілюстраціями, схемами, повинна мати також творчий характер, будити думку учня. Вдома учень самостійно повторюючи вивчений матеріал, опановує пропущене, закріплює знання і навички теоретичного спрямування і практичного характеру (якщо є вдома комп’ютер). Учні, виконуючи домашнє завдання, привчаються писати прості й розгорнуті плани з окремих питань і тем, складати різні тематичні таблиці, працювати з матеріалами періодичної преси, готувати невеликі повідомлення, реферати.

Методи самостійної роботи мають велике значення для підготовки учнів до самостійної трудової діяльності; для продовження навчання після закінчення школи.

Результативність роботи над  самоосвітою:

1.  Призові місця в районній олімпіаді з інформаційних технологій (2011-2012 н.р. – ІІ місце Духович Д. (учень 10 класу); 2012-2013 н.р. – IV місце Духович Д. (11 клас); 2014-2015 н.р. – ІІІ місце Данилюк Х. (9 клас), ІV місце – Ватащук В. (10 клас); 2015-2016 н.р. – ІV місце Данилюк Х. (10 клас); 2016-2017 н.р. -- ІІІ місце Габлей І. (8 клас), ІІІ місце - Габлей А. (9 клас)).

2.      Підвищення якості навчальних досягнень учнів з 75% у 2013-2014 н.р. до 84% у 2015-2016 н.р.

3.      Систематизований каталог учнівських творчих робіт (графічні зображення, мультимедійні презентації, відеоролики, роздатковий матеріал), які використовую на різних етапах уроків.